Антибіотики широкого та вузького спектру дії для котів та кошенят

За типом впливу

За типом впливу антибактеріальні засоби поділяють на такі різновиди:

1. Бактеріостатичні. Ці препарати перешкоджають розмноженню бактерій і призводять до того, що згодом вони гинуть і виводяться з котячого організму.
2. Бактерицидні. У процесі дії ці медикаменти знищують патогенні мікроорганізми.

Оскільки бактерицидні антибіотики в порівнянні з бактеріостатичними є сильнішими, використовувати їх слід з обережністю. Як правило, ветеринари призначають ці медикаменти для лікування тяжких захворювань.

За хімічним складом

Ветеринарні препарати, як і людські, класифікуються і відповідно до своєї хімічної структури. Основні різновиди антибіотиків, які найчастіше використовуються для лікування котів та кошенят:

• пеніциліни;
• тетрацикліни;
• левоміцетину;
• цефалоспорини;
• лінкозаміди.

За місцем дії

Антибактеріальні засоби поділяють на препарати загальної та місцевої дії. Для певного місця ураження розроблено конкретну групу медикаментів:

• гелі, мазі та спреї для обробки шкірних пошкоджень;
• очні краплі та мазі для лікування бактеріального кон`юнктивіту;
• аерозолі для лікування респіраторних шляхів;
• супозиторії (свічки) для терапії хвороб статевої системи у кішок;
• таблетки та розчини для внутрішньовенних або внутрішньом`язових ін`єкцій, для лікування системних інфекцій.

Показання до застосування

Антибіотикотерапія кішкам потрібна при виявленні у них наступних захворювань:

• цистит та уретрит;
• МКЛ;
• пієлонефрит;
• бактеріальний гастрит;
• інфекційна хвороба респіраторних шляхів;
• туберкульоз;
• пневмонія;
• лямбліоз;
• інфекційні захворювання вух та очей;
• бактеріальні та гнійні шкірні ураження;
• котячий герпес.

Антибіотики кішкам нерідко призначаються після проведення операції, у тому числі і стерилізації. Препарати також вводяться при катетеризації сечового міхура.

Протипоказання та побічні ефекти

Побічні ефекти, такі як діарея та нудота, найчастіше виявляються при неправильному застосуванні препаратів та при їх передозуванні. При тривалому прийомі медикаментів у деяких вихованців спостерігається порушення нервової системи.

Антибактеріальні засоби протипоказані насамперед кішкам під час вагітності та лактації. З обережністю слід застосовувати антибіотики для кошенят та лікування вихованців з хронічними захворюваннями нирок та печінки.

Список популярних антибіотиків для котів

Найчастіше ветеринарні лікарі призначають вихованцям такі антибактеріальні засоби:

1. Азітроміцин. Цей антибіотик для котів вважається одним з найбільш ефективних та безпечних. Його застосовують для лікування шлунково-кишкових та респіраторних інфекційних хвороб.
2. Тетрациклін. Цей препарат використовується для лікування багатьох захворювань, у тому числі герпесу, кон`юнктивіту, пневмонії.
3. Норбактін. Цей лікарський засіб належить до нового класу препаратів, що називається фторхінолонами. Препарат являє собою перший пероральний антибіотик проти синьогнійної палички.
4. Амуріл. Антибіотик використовується для лікування захворювань сечовивідних шляхів, травного тракту, шкіри та статевих органів.
5. Гентаміцин. Цей препарат використовують найчастіше для лікування застуди у котів.
6. Ампіцилін. Антибіотичний засіб є препаратом широкого спектру дії та використовується для лікування захворювань змішаного генезу у тварин.

Дозування будь-якого з антибактеріальних засобів визначає ветеринарний лікар після проведення обстеження вихованця. Безконтрольне використання таких медикаментів призведе до виникнення у кішки побічних ефектів та серйозних ускладнень.

Людські медикаменти на лікування тварин

Багатьох господарів цікавить, які з людських антибіотиків підходять для лікування чотириногих улюбленців. Як правило, ветеринарні лікарі не рекомендують вдаватися до використання подібних препаратів і радять застосовувати їх лише в екстрених випадках.

Застосовувати для лікування вихованців можна такі людські антибіотики:

1. Флемоксин солютаб. В екстрених випадках цей препарат застосовується для лікування відкритих ран та абсцесів у котів. Доза препарату при цьому зменшується у 2-3 рази.
2. Тетрациклінові очні мазі та краплі. Ці засоби підходять для лікування запалень слизової оболонки у вихованців.
3. Цефалорідін. Цей антибіотик відноситься до цефалоспоринів і застосовується в основному при проблемах із ШКТ.

Основні правила застосування препаратів

Антибіотикотерапія призначається лише у крайніх випадках, коли без застосування таких препаратів не обійтися. Залежно від захворювання, виявленого у вихованця під час обстеження, фахівець прописує йому прийом таблеток або курс ін`єкцій.

До кожного антибактеріального засобу додається інструкція із застосування, в якій зазначено тривалість прийому препарату. Як правило, курс триває не менше 5 днів і за необхідності продовжується до 7 або 14 діб. Деякі антибіотики тривалої дії приймати потрібно не більше 3 днів, а для інших достатньо лише 1 ін`єкції. Але в будь-якому випадку необхідно проконсультуватися з фахівцем, перш ніж приступати до лікування.

Самостійне скорочення тривалості прийому медикаментів може призвести до того, що стан кота значно погіршиться і доведеться вдатися до використання сильніших препаратів.

Колоти антибіотики внутрішньовенно в домашніх умовах не рекомендується, оскільки для проведення цієї процедури потрібні певні навички. Внутрішньом`язові ін`єкції також бажано робити у ветлікарні, але при необхідності господар може поставити укол самостійно. Здійснювати процедуру слід так:

1. Зафіксувати вихованця на руках таким чином, щоб він не вирвався під час введення розчину.
2. Взяти відповідний шприц. Якщо потрібно ввести не більше одного кубика, підійде інсуліновий шприц. Розчин маслянистої консистенції рекомендується набирати в звичайний шприц із середньою голкою.
3. Набрати ліки у шприц. Бажано, щоб розчин був кімнатної температури.
4. Ввести голку в стегно вихованця, зануривши її на 1 см.
5. Заспокоїти кішку і дати її ласощі.

Таблетки можна давати коту в домашніх умовах за допомогою спеціального пристрою, що продається в ветеринарних аптеках. Господарю рекомендується діяти так:

1. Закріпити пігулку на кінці пристрою.
2. Ввести її глибоко в рот коту на корінь язика.
3. Затиснути рот і ніс кішці для того, щоб спровокувати у неї ковтальний рефлекс.

Можна дати таблетку і без використання спеціального пристрою, акуратно відкривши рот вихованцю і поклавши її на корінь язика. Якщо ж тварина відмовляється вживати ліки, то можна додати їх у корм коту. При цьому подрібнювати таблетки небажано.